Про нас - Человеки

Засновниці:
Марія Мартос та Анна Віноградова

Ми дивимося на танець і хореографію як на інтегровану в життя дитини практику, яка може бути її опорою у повсякденності.

Ми не готуємо спортсменів, технічних танцівників.

Незалежно від того, якою є дитина, і який шлях вона собі обирає, навички, здобуті у танцювальній залі, будуть допомагати їй:

краще відчувати себе через тіло та довіряти йому, бути спритним, чуттєвим та уважним
діяти без страху бути незрозумілим/некрасивим/не таким, як інші
приймати рішення, спираючись на свої внутрішні відчуття
бачити і чути іншого, бути чутливим до довкілля.

Засновниці та постійні викладачки школи:

Марія Мартос та Анна Віноградова

Ми не готуємо спортсменів, технічних танцівників.

краще відчувати себе через тіло та довіряти йому, бути спритним, чуттєвим та уважним
діяти без страху бути незрозумілим/некрасивим/не таким, як інші
приймати рішення, спираючись на свої внутрішні відчуття
бачити і чути іншого, бути чутливим до довкілля.

Анна Віноградова

Мій особистий танцювальний та інший тілесний бекграунд складається з класичного танцю, йоги, соматики, численних класів з контемпорарі денс та перформативних практик.

Останнім часом я не так багато викладаю танець дорослим, проте з головою занурилась у роботу з дітьми.

Також час від часу я створюю художні роботи, сольні, та у співпраці з українськими митцями, переважно з групою TanzLaboratorium.

Танцювати з дітьми я просто обожнюю. Діти є максимально цікавими танцівниками від природи і, звісно, для людини, яка цікавиться танцем і рухом, це великий подарунок спостерігати за ними.

Не думаю, що я вчу дітей танцювати, вони і самі це вміють, без мене. Радше ми проводимо разом час, і від нашої зустрічі, відкритості та уваги народжуються супер ідеї.

Я прихильник збалансованих класів, де є активний рух, виклики для тіла та мозку, де є час спокою, щоб нова інформація знайшла собі відповідне місце, де є простір для розмов і рефлексій.

Зазвичай я окреслюю заняття якоюсь темою, з якою ми залишаємось протягом кількох місяців.

Тема може брати початок з книжкової історії, яку ми із групою разом читаємо, або від роботи з ритмами та звуками (body percussion), від цікавості до якогось об'єкту тощо.

В кінці таких блоків занять ми складаємо хореографічну структуру та запрошуємо батьків на невеличкий перфоманс або свято, якщо це, наприклад, Новий рік, і дві події збігаються по календарю.

Я радію, коли бачу, як навички, здобуті в танцювальній залі, вплітаються в життя дитини, допомагаючи їй з легкістю імпровізувати, бути відкритою новому та завжди залишатися дружньою до свого тіла.

Попередній слайд

Наступний слайд

Марія Мартос

Я думаю, що займаюсь та навчаю саме сучасному танцю через те, що він залишає більше питань, ніж щось стверджує.

Мені здається, такий спосіб найбільш близький до тіла і танцю. І до життя взагалі)

А ще, як правило, він близький до дітей, тому що, уж хто-хто, а вони люблять експериментувати, досліджувати і дізнаватись про все через власний досвід.

На заняттях я намагаюсь не стільки навчити, скільки створити умови, в яких діти зможуть піти у пошук, спираючись на увагу та інтерес до свого тіла і руху.

Саме такий спосіб пізнання танцю мені цікавий.

Але це не означає, що ми не тренуємо тіло.

Зазвичай, лабораторні заняття я поєдную з практичними вправами, які поступово вибудовують опору, баланс, тонус, взаємозв'язки, координацію, відчуття ваги і тп.

І в першому, і в другому варіанті робота з увагою залишається ключовим інструментом. вона може значно відрізнятися за віком, але, зазвичай, гра – найбільш зрозумілий і цікавий формат для дітей.

Ми також багато спілкуємося, розмірковуємо, ділимося відчуттями та враженнями, навчаємося формулювати свої думки та чути інші.

Вірю, що такі заняття стануть основою для розвитку вільної особистості і дуже потрібні дітям, особливо зараз.

Попередній слайд

Наступний слайд